|
Перша робота у вітчизняній музикології по фламенко. Есе написане у 1975 році.
Неприборкані ігри фламенко
FLAMENCO — це неприборкано таємниче слово порівняно недавно з'явилося в термінологічній мові "ученого" музикознавства. Ще наприкінці минулого століття воно (так само, як і саме мистецтво фламенко у своїх чистих формах) майже не залишало межі, обкресленої цеховими і регіональними границями. Але вже сьогодні ми, можливо, є свідками одного із самих цікавих подій в історії музичної культури. На міжнародну арену виходить, здобуваючи характер універсального поширення, своєрідне, у визначеному змісті унікальне явище, що синтезувало в собі досвід і традиції двох основних феноменів людської культури — Сходу і Заходу — явище, назване фламенко.
У вирі тисячоліть, на прадавній землі Андалузії, вбираючи в себе елементи і досягнення багатьох культур різних народів (фінікійців, греків, євреїв, арабів та інших народів Азії, Африки, а надалі Європи й Америки), утворився цей глибокий спів (Cante Jondo, сама давня і найбільш складна категорія мистецтва фламенко).
І ось тепер на наших очах ця гігантська воронка починає розкручуватися в протилежному напрямку. Почався процес поширення культури, що протягом майже всієї історії людської цивілізації акумулювала в собі загальний досвід вираження гармонії і краси.
І цей вихід культури фламенко на світову арену дуже своєчасний. Адже найбільш загальною тенденцією сучасного музичного мислення є прагнення до синтезації загальнолюдського досвіду, головним чином, досвіду Сходу і Заходу, у зв'язку з чим культура фламенко, що володіє великим історичним досвідом подібного роду синтезу, здобуває особливе значення. Тим більше, що синтетичний характер мистецтва фламенко не результат лабораторних експериментів у кабінетних умовах, він народжений самим життям. Та й саме фламенко ні що інше, як одне із проявів цього життя.
"Jondo — це не вежа зі слонової кістки і не закритий заповідник; Jondo — це насамперед форма життя, засіб вираження найтаємніших і герметичних особливостей народного духу" (J.M. Caballero BONALD. "El baile Andaluz").
Чи, як говорить, ще один andaluz (андалузець): "Для мене andaluz — форма існування, a flamenco — форма буття" (D.M. САМО "Geografia del Cante Jondo").
...
Цілком робота представлена на сайті flamenco.ru
|
|
