|
У своїй роботі Анатолій Шевченко вперше реконструює загальний хід розвитку "досконалої системи" і давньогрецької системи нотації. Розшифровує найдавніші, які дійшли до нас, пам'ятки античної музики (VI століття до н.е.) — ієратичну звукову формулу, що виконувалася під час жертвоприношення на Панафінейських іграх. Розшифровує також і музичний фрагмент (Парод I) із комедії Аристофана "Хмари" (V століття до н.е.).
Музика Еллади
Антична давньогрецька музична культура формувалася в тісній взаємодії з музичними традиціями Давнього Сходу, і в той же час вона визначила собою початок культури нового типу — європейської музичної культури. У цьому полягає її своєрідність, її роль і її історичне значення в еволюції музичного мислення.
У наш час, коли активно відбувається процес узагальнення досвіду різних культур Сходу і Заходу, збагнення античної музики являє собою інтерес не тільки в історичному аспекті, але є також важливим фактором у розумінні багатьох проблем, що виникають у зв'язку з цим, у сучасній музиці.
Однією із ефективних форм збагнення давньогрецької музики представляється реконструкція відродження і поступове впровадження у виконавську практику й у слухацький досвід античної кіфаристики.
Із усього різноманіття музичного інструментарію античності, кіфара займала центральне, основне місце в музиці еллінів (аналогічно ролі фортепіано в сучасній музиці), і виявляло себе у двох основних формах — кіфародія (спів у супроводі кіфари) і власне кіфаристика (чисто інструментальне виконання).
Застосування гітари є найбільш оптимальним варіантом у сучасних умовах, тим більше, що принципових розходжень, і в цьому сходяться думки більшості дослідників, між гітарою і кіфарою немає. Це відбилося навіть у самій назві гітари, що особливо наочно виявляється й у сучасній грецькій мові — гітара — це КІФАРА.
“Розходження в конструкції гітари і кіфари менш істотне, чим це може здатися з першого погляду. Обидва інструменти належать до сімейства щипкових із плоским резонансним корпусом. На кіфарі струни кріпилися до рами, на гітарі ж кріпляться до грифа. Але це розходження, хоча й впадає в око, не має істотного значення з погляду акустики”. (Groves dictionary of Music and Musicians, London, 1954, V. III).
Додана до роботи антологія — найбільш повне на сьогоднішній день зібрання зразків античної музики. |
